Л.olichka дня закоханих

У Дайвинчику випадково зійшлись наші світи, Серед тисяч історій — лише ти і лише ти. Повідомлення перші, нічні розмови без сну, І я тихо відчула — що тебе вже люблю. Ромасик мій рідненький, мій котик і сонечко, З тобою навіть тиша звучить як симфонія тоненько. Твоя довіра — крила, підтримка — мій спокій і дім, Я ціную кожну мить, проведену разом із ним. Навіть якщо між нами далекі дороги й міста, Ти завжди поруч — у серці, у думках, у листах. Ми витримаєм відстань, вона нас зробить сильніш, Бо кохання — це світло, що не згасає в пітьмі. Рідненький мій Рома, моя тиха весна, З тобою я знаю — це доля одна. Ми бачили разом різні країни й світи, І в кожній дорозі хотілося тільки йти з тобою в житті. Я пам’ятаю усмішку, обійми без зайвих слів, Як серце спокій знаходить, коли ти поруч сидів. Ти — емоційна близькість, ти — мій надійний причал, І навіть коли мовчимо — між нами цілий океан. Я вірю, що скоро зійдемося в спільному домі, Де наші мрії оживуть у теплі й любові. Навіть якщо між нами далекі дороги й міста, Ти завжди поруч — у серці, у думках, у листах. Ми витримаєм відстань, вона нас зробить сильніш, Бо кохання — це світло, що не згасає в пітьмі. Рідненький мій Рома, моя тиха весна, З тобою я знаю — це доля одна. І одного дня ми згадаємо все це з теплом, Як етап, що зробив нас сильнішими разом. Наша мрія — дорога, де BMW мчить вперед, І новий спільний дім, де любов живе без меж. Нехай веде нас кохання крізь відстані й час, Я ніжно шепочу: ти — мій світ, ти — мій шанс. Скоро будемо поруч не тільки у снах, Ромасик, ти завжди у моїх думках і словах. І коли наші руки зійдуться знову в житті — Я скажу: «Дякую долі, що ми змогли це пройти».