Л.kate_rochek На день закоханих2

Колись у школі я дивилась здалеку, А ти проходив повз — у своєму ритмі, легко. Тоді ще доля мовчала між нами, Та берегла нашу зустріч роками. І вже згодом у шумі звичайних днів Ми вийшли на каву — і світ ожив. А в атб між полицями й світлом вітрин Ти став для мене єдиним з усіх мужчин. Максимка, ти — мій спокій і сила, З тобою любов розквітла й ожила. Катерочек твоя — і серце знає, Що щастя поряд, коли обіймаєш. Майже чотири роки — це тільки початок, Наше кохання — найкращий подарунок долі й свята. Ти біг на перерву — п’ять хвилин щастя, Тричі на день — і зникали всі напасті. Стояла й чекала — і серце тремтіло, Бо знала: кохання моє прилетіло. Наш стадіон — особливе місце для нас, Там сміх і обійми єднають щораз. Там мрії зростали під небом ясним, І кожен момент ставав золотим. Максимка, ти — мій спокій і сила, З тобою любов розквітла й ожила. Катерочек твоя — і серце знає, Що щастя поряд, коли обіймаєш. Ми йдемо разом — не дивлячись назад, Бо разом з тобою — це справжній скарб. Ми містами гуляли, тримаючись міцно, Сміялися щиро, кохали безцінно. І сталося диво — народився Артем, Наш довгоочікуваний світлий Едем. Ти дбайливий, харизматичний, простий, Завжди підтримуєш — поруч зі мною стоїш. З тобою не страшно іти крізь літа, Бо в серці у нас — одна висота. Максимка, давай пліч о пліч усе життя, Де любов — це опора й надія щодня. Не слухати шум і не зважати на тінь, Бо наше кохання міцніше за камінь. Катерочек твоя — і так буде завжди, Ми разом ідемо до спільної мрії й мети.