N.mariana2..
Pop,Romantic,Melancholy,Female Voice,Medium
00:00 / 00:00
Lyrics
Все почалось не з «привіт» і не з дотику,
А з тиші між нами в мережі.
Я просто дивилась — без планів, без намірів,
Ти був не вільний… і час нас беріг.
Потім розриви. І пошук безсонний.
Ти шукав мене всюди — дарма.
Я знову натисла «підписатись» несміло,
І ти написав…
І зникла стіна.
Кіся і Котя — не казка, а правда,
Без фільтрів, без «як у всіх».
Ми не шукали ідеальної любові —
Ми вижили в ній.
Автовокзал. І страх у ногах.
Я йшла і молилась: «Хоч би не він…»
Думала тікати, міняти маршрут,
А ти махав рукою — спокійний, живий.
Я запізнилась — а ти вже чекав.
Я проклинала той день і себе.
Але в тому погляді не було тиску,
Лише «я тут» — і «довірся мені».
Кіся і Котя — крізь страх і сумнів,
Через «не знаю», «раптом не те».
Ти не тягнув, не ламав, не поспішав —
Ти просто був біля мене.
Я з окупації — просто до тебе,
До людини, знайомої кілька днів.
Вінниця пам’ятає наші крики,
Наші «досить», «піди», «відпусти».
Ми розходились. Я виганяла.
Про розлучення говорили вголос.
А ти залишався —
Без гордості, без ультиматумів,
Просто тому, що любив.
Дякую, що часто мовчиш замість сварки,
Що поступаєшся, не доводячи правоту.
Що завжди за мене — навіть коли я важка,
І що все найкраще — мені одному.
І тепер у нас ранок без страху,
І маленьке дихання в тиші.
Аделіна… п’ять місяців світла,
Наш доказ, що любов — не лиш слова, а життя.
Ми мріємо — будинок, дороги,
Світ, де не треба тікати.
Бо наша любов — не ідеальна,
Вона справжня.
І вона — наша.