N.ksu2. Пп3

Ти у світі справ — серйозний і точний, А для нас — завжди сміх і тепло. Вовчик-морковчик, тато і папа, Людина з серцем великим, живим і добром. Ти не вчив нас гучних красивих слів — Ти просто був поруч щодня. І навіть коли було трохи лячно, Ми чули спокійне: «Я тут, не дарма». І світ ставав на свої місця. Тату, ти — наша опора і дім, Наша впевненість, сила й турбота. Ти рідко говориш слово «люблю», Та любов твоя — в кожній роботі. З днем народження, тату, рідний наш, Ми так пишаємось, що ми — твої. Нехай життя повертає тобі Все тепло, що ти віддав нам за ці роки. ⸻ Море зберегло наші кращі дні — Як ти ніс мене, коли я втомилась, Як у хвилях сміх здіймався до неба, І літо у серці назавжди лишилось. Ти підкидав нас, жартував до сліз, І час зупинявся у щасті простому. Навіть рибка й пиво на березі моря — То спогади теплі, такі по-домашньому. Тату, ти — наша опора і дім, Наша впевненість, сила й турбота. Ти рідко говориш слово «люблю», Та любов твоя — в кожній роботі. З днем народження, тату, рідний наш, Ми так пишаємось, що ми — твої. Нехай життя повертає тобі Все тепло, що ти віддав нам за ці роки. ⸻ Ти — майстер на всі руки, без зайвих слів, З тобою спокійно завжди і всюди. Навіть край моря, звичайний намет Ставав теплим домом, де добре всім людям. Диско-кулі з дитинства — світло в вікні, Ми ловили ті іскри босими ногами. І світ був простим, і світ був добрим, Бо тато творив його власними руками. ⸻ Наполеон на Новий рік — найкращий смак, Ми поруч, і сміх розливається в хаті. Вареники з вишнею — теплий обряд, А тато всміхнеться: «Спитай краще в мами». Той «Жигуль» з люком — дорога й політ, Я дивилась у небо, щаслива без міри. З тобою будь-яка мить — уже свято, А дитинство — світле, надійне і щире. ⸻ Я вдавала, що сплю — ти ніс мене тихо, Все розумів і не ставив питань. Я чекала з роботи твого повернення, Бо ти приносив тепло без умов і вагань. Ти знімав нас на камеру біля моря, А вдома ми знову проживали ті дні. Я пам’ятаю твій погляд на моєму весіллі І сльози, коли ти взяв Маргаритку вперше на руки — То була любов без слів. Назавжди. ⸻ Тату, ти — наша опора і дім, З тобою нічого не страшно. Ти кажеш: «Мені нічого не треба», А віддаєш нам усе — справжнє й важливе. З днем народження, тату, рідний наш, Нам так пощастило — ти саме такий. Поруч із тобою ми знову діти, Бо завжди чуємо: «Не бійся… я тримаю». Ми дуже тебе любимо