Л.Аня Гусарь До дня закоханих

На автопробігу серед доріг і тривог Ти поруч став — і світ ніби стих навколо. Я написала рано: «привіт» у тиші світанку, І з того слова почалась наша дорога потроху. Ти — мій Кот у телефоні з першого дня, Моє Кошенятко, що гріє серце щодня, А я для тебе — сонечко ніжне твоє, І навіть відстань любов не стирає, не рве. Я безмежно кохаю, чуєш, мій Леонід, Навіть коли між нами сотні доріг і слід. Я сумую тихо, та вірю — настане час, Коли скажемо разом: «у нас усе вийшло враз». Нехай мрії ведуть нас крізь ніч і зими, У Карпатах колись будем тільки ми. Вечори на кухні — наш маленький світ, Де смакує щастя, навіть коли тебе нема щомить. Ти військовий — мужній, надійний, сильний, Та зі мною завжди лагідний і ніжний. Скільки труднощів разом уже пройшли, Скільки слів несказаних у серці зберегли… Та я знаю — любов наша все переживе, Бо твоє тепло мене щодня живе. Я безмежно кохаю, чуєш, мій Леонід, Навіть коли між нами сотні доріг і слід. Я сумую тихо, та вірю — настане час, Коли скажемо разом: «у нас усе вийшло враз». Нехай мрії ведуть нас крізь ніч і зими, У Карпатах колись будем тільки ми. І нехай світ міняється щомиті, Я тримаю твоє ім’я у серці, як світло в зеніті. Не дивлячись ні на що — ми разом ідем, Бо любов сильніша за вітер і часи земні. Я безмежно кохаю, чуєш, мій Леонід, Ти мій спокій і сила, мій теплий слід. Хай дорога складна — я тебе дочекаюсь, І в обіймах твоїх знову ніжно розтану, зізнаюсь. Будьмо разом завжди, незважаючи ні на що, Бо з тобою, коханий, моє серце знайшло добро.