Йо…

Йо… Мейсон знов на шарах… Пацани киплять… Куплет 1: Мейсон розсіяний, як дим по хаті, Стоїть на шарах — але думки не в темі. Рано сигарети треба пацанам, А він зависає, ніби в нього лаг. Без команди — нуль рухів, Сам не шарить навіть простих штук. Скажеш “роби” — тоді щось ворушиться, Не скажеш — він просто тулиться. Ходить, тупе, в небі літає, Пацани в кипіш — він не врубає. Шари летять, а він їх губить, Потім очима кліпає — типу не чує. Приспів: Мейсон — робот без кнопки “старт”, Без команди в нього темний екран. Шари проєбує день за днем, А пацани крутять головою: “Ну де ж ти, брат?” Мейсон, зберися, включи процесор, Бо тут не цирк і не театр. Рано роздати — це не прикол, Не будь фоном, тримай контроль. Куплет 2: Стоїть на посту, але ніби спить, В голові туман, думка не летить. Кажуть: “Брат, не гальмуй момент”, А він як робот без апгрейд-елемент. Розсіяний — факт, не злий, але дивний, Поки не штовхнеш — не буде активний. Самі нагадали, самі проконтролили, Бо інакше шари знов розкололися. Не будь тінню серед братви, Тут кожен тримає свої ходи. Слово дав — значить тримай, Бо пацани пам’ятають — не забувай. Аутро (повільно): Мейсон… ти ж свій, не чужий. Просто врубайся швидше, мужик. Бо без команди — ти як без світла, А тут треба діяти чітко.