Е. Іванка Букотько на річницю

В інтернеті почалася наша історія, Я вагалась довго, казала «ні» без поспіху й форсування. Та доля вперто нас вела назустріч мріям, І навіть коли заблукала — ти став моїм орієнтиром. Вадим і Іванка — уже шість років поруч, Три роки як подружжя — серце знайшло свій простір. Ти чесний і добрий, мій спокій і сила, З тобою я щаслива — це правда щира. Я щаслива, що тоді сказала «так», Що наші дороги зійшлися серед знаків. У нас є син Рома — маленьке диво, І разом з тобою моє серце щасливе. Нехай наші мрії ведуть крізь роки, До дому свого — де ми тільки ми. Пам’ятаю, як ти вчив мене їхати сміливо, На велосипеді тримав — і серце раділо. Ми дивимось фільми, обійнявшись вдома, І в кожному вечорі — своя особлива втома. Були й важкі миті — лікарня, тривоги, Та ми вистояли разом всі складні дороги. Це зробило кохання ще міцнішим між нами, Бо ми — одна сила, перевірена часами. Я дуже рада, що тоді зустрілись, Що всі наші «ні» у «назавжди» перетворились. Попереду — плани і власне житло, Де наше кохання ростиме світло. Я щаслива, що тоді сказала «так», Що наші дороги зійшлися серед знаків. У нас є син Рома — маленьке диво, І разом з тобою моє серце щасливе. Нехай наші мрії ведуть крізь роки, До дому свого — де ми тільки ми. Вадим, ти — мій вибір, моя весна, Шість років разом — і це лише початок шляху для нас.