Л.З Любов’ю А подарунок на 14

У магазині «Сіль» усе почалось випадково, Я на роботу — ти керівник, серйозний і строгий. Та в очах твоїх — іскра, харизма і тепло, І серце тихо знало: мені з тобою світло. Мій Колюшка, мій спокій і мій шторм, Ти так непомітно став моїм домом. Ти навіть не уявляєш, як сильно я тебе кохаю, Як кожним подихом твоє ім’я повторяю. Моя опора, мій шлях, моя висота, Я — твоя Квіточка, ти — моя доля свята. І хай весь світ зачекає хоч на мить одну — Я в кожному дні обираю лише тебе одного. Пам’ятаєш Карпати, водоспад і той сміх? Як ти підштовхнув мене — і зник увесь страх. Твоя рука за спиною — підтримка й тепло, З тобою легко навіть там, де важко було. Ти показав мені Львів і старі вулички мрій, Карпати, Одесу — і світ став рідний мені. Ти навіть не уявляєш, як сильно я тебе кохаю, Як кожним подихом твоє ім’я повторяю. Моя опора, мій шлях, моя висота, Я — твоя Квіточка, ти — моя доброта. І хай весна приходить у наш дім знов і знов — У нас попереду життя і велика любов. Два роки майже разом — двадцять сьомого березня Наше «разом» стане ще міцнішим у серцях. Можливо, колись у нас буде маленьке диво, Що назве тебе татом так щиро й красиво. Та навіть без слів і гучних обіцянь — Я знаю: з тобою здійсняться всі бажання. Ти навіть не уявляєш, як сильно я тебе кохаю, Мій Колюшка, мій світ, я це серцем відчуваю. І якщо завтра знову дорога й нова висота — Я піду за тобою туди, де живе мрія й весна. Бо ти — моя сила, мій спокій, мій світлий шлях, І я хочу завжди залишатись у твоїх руках.