Е. Юлия Богдан для сестри 2

Сімнадцятого лютого світ став теплішим знов, Бо в ньому з’явилась ти — мій промінчик і любов. Інно, Іннесо, сестричко моя, Між нами різниця — одинадцять років життя. Я пам’ятаю, як тримала твою маленьку долоньку, Як була тобі мамою, нянею і подружкою потроху. Сміялись до сліз і ділили секрети, І навіть мовчання було для нас тепле. З днем народження, моя рідна душа, Хай здійсняться мрії — великі й малі. Двадцять три роки — це тільки початок шляху, І я так пишаюся, Інно, тобою в житті. Якщо стане важко — я поруч завжди, Навіть якщо між нами далекі світи. Люблю тебе щиро, сумую щодня, Моя молодша сестричко, ти сила моя. Весела й турботлива, справедлива в усьому, Ти завжди прийдеш на допомогу додому. Хоч інколи тихо ховаєш емоції в серці, Я знаю — у тобі океани і сонце. Ти радила мудро, коли я вагалась, Слова твої в пам’яті назавжди залишались. Тепер ти далеко — у іншій країні, Та серце моє з тобою щоднини. Ти сміливо виходиш у сторіс розмовні, Будуєш свій блог, свої кроки вагомі. Танцюєш на дискотеках до ранку, І світ відкриваєш без страху і браку. Я вдячна долі за сестру таку світлу, За всі наші роки — теплі й привітні. Ти зможеш усе, я вірю безмежно, Твоє майбутнє буде успішне й безпечне. З днем народження, моя рідна душа, Хай здійсняться мрії — великі й малі. Двадцять три роки — це тільки початок шляху, І я так пишаюся, Інно, тобою в житті. Якщо стане важко — я поруч завжди, Навіть якщо між нами далекі світи. Люблю тебе щиро, сумую щодня, Моя молодша сестричко, ти сила моя. Хай Данія стане лише сторінкою часу, А не відстанню між нашими фразами. Ми ще обіймемось, як в дитинстві колись, І знову сміятимемось, наче малі. Я завжди вислухаю, підтримаю знов, Бо сестринська дружба — це більше, ніж кров. З днем народження, Інно, моя зірка ясна, Нехай буде щастям наповнена весна. Пам’ятай, сестричко, куди б ти не йшла — У тебе є я. І любов назавжди жива.