K2.Tatiana

Колись у простих повідомленнях, Де не шукали великих слів, Ми просто почали знайомитись — І світ для мене став твоїм. Одинадцять років потому Я знаю точно, без вагань: Ти став моїм сьогодні й домом, Моєю тишею між днів. Твоя щирість — як світло ранкове, Доброта — як тепло долонь. Ти вмієш мовчки бути поруч, Коли більше не треба розмов. З Днем народження, коханий мій, Мій Владусічка, зайчику ніжний. Дякую тобі за кожен дім, Де любов — не слово, а дійсність. За родину, за спокій сердець, За тепло, що зі мною завжди. Ти — мій вибір, моя людина, Моє «разом» на всі часи. Ти сильний у спорті, впертий у мріях, І трохи хлопчак у своїй грі. А для мене — ти той єдиний, З ким легко і в тиші, і в дні. Львів пам’ятає наші кроки, Дощ на бруківці, наш сміх без причин. Там я ще раз тихо відчула: Я вдома — бо поруч мій чоловік. З Днем народження, коханий мій, Мій Владусічка, зайчику рідний. Дякую тобі за кожен рік, За сина, за сміх, за обійми. За те, що сім’я — це твій шлях, За затишок наш і тепло. Я з тобою у радості й страхах, Бо з тобою завжди світло. Новий рік у вікнах мерехтить, Пахне паска, дім тихо живе. У простих сімейних хвилинах Я щастя знаходжу своє. Попереду — дороги й світи, Подорожі, мрії й весна. Син росте, і ще одна зірка Може в серці колись засія. З Днем народження, мій коханий, Дякую за любов без умов. Ти — мій дім, моя тиша й радість, Моє життя. Моя любов.