N.Инна А

Юрій мій, мій Масік коханий, Світ без тебе — ніби тінь. Кажуть: «безвісти зниклий», А для мене — ти живий в мені. Твій характер — дай Боже кожному, Сила, правда і тепло. Ти — мій сенс, мій всесвіт цілий, Без тебе серце не цвіло. Ти любив мене без умов, І дітей — як світло дня. Ти для нас завжди опора, Навіть там, де тиша й війна. Я тримаюсь, я не впаду, Бо твоя любов зі мною. У моїх очах — твій погляд, У молитвах — шлях додому. Я чекатиму, скільки треба, День за днем, крізь біль і страх. Я вірю — ти повернешся, Зі світлом в очах, живий в руках. Моя надія — це любов, Вона сильніша за війну. Я чекатиму, коханий, Бо я тебе люблю. Моя підтримка — наші діти, В їхніх усмішках — ти. Вони вчать мене не зламатися, Коли серце кричить в тиші. Я їм кажу: «Тато поруч», Навіть якщо темна ніч. Бо любов — вона не зникає, Навіть коли немає звісток й слів. Я не вірю у слово «зник», Я вірю в шлях додому. Я тримаю тебе серцем, І віддам за тебе втому. Поки б’ється серце в грудях — Я з тобою, чуєш? Знай. Я чекатиму, скільки треба, День за днем, крізь біль і страх. Я вірю — ти повернешся, Живий, коханий, у наш дім, у наші сни, у наші дні. Моя надія — це любов, Вона веде мене крізь тьму. Юрій… Масік… мій єдиний, Ти — мій дім і моя суть. Я чекатиму тебе, коханий, Скільки треба… Бо любов завжди знаходить путь.