Е. marganainst на річницю

Шістнадцятого березня все почалося тихо, Піцерія, робота — і погляди без поспіху. Я не вірила, що доля так змінить маршрут, Та ти став винятком серед тисячі буднів і пут. Сашо, мій Саньочок, веселий і трохи наївний, Добрий, турботливий — такий справжній і дивний, Ти навіть у сні мене ніжно обіймаєш завжди, І гладить рука, коли серцю болять холоди. Ми пройшли понад чотири тисячі днів разом, Крізь страхи і дороги — під єдиним небом і часом. Манжик — так тихо мене називаєш ти, І в тих словах стільки дому, любові й мети. Я — локомотив, що мчить крізь робочі вогні, А ти — той вогонь, що тримає вагон у житті. Я — цілі й вершини, задачі і новий старт, А ти — ніжність тиха, мій всесвіт і мій стандарт. Моя дівчинка — шепочеш, і тане весь світ, Манжик, ми справимось — навіть коли болить. Разом — це більше, ніж просто слова, Бо ти — моя сила, а я — твоя весна. Нехай роки летять, але ми — як тоді, Сім’я, що тримається серцем в кожній біді. Харків залишився болем у наших слідах, Та новий дім ми знайшли у твоїх руках. «Манжик, ми справимося» — і страх відступав, Бо ти мене вірою знову і знову тримав. За круглим столом — сміх родини звучить, Гості приходять — і щастя між нами горить, Лиш прибирати після — не наша гра, Та ми сміємось разом до самого ранку й добра. Амінка росте — наше сонце ясне, Антон для тебе — як син, і це так голосно й чесно. Ти — папа заюнь, мій спокій, моя висота, З тобою любов — це не казка, а справжня мета. Саньочок мій ніжний, моя тиша і сміх, З тобою я сильна — сильніша за вітер і гріх. І якщо світ раптом стане холодним знов, Я знаю: нас тримає одна велика любов. Моя дівчинка — шепочеш, і тане весь світ, Манжик, ми справимось — навіть коли болить. Разом — це більше, ніж просто слова, Бо ти — моя сила, а я — твоя весна. Нехай роки летять, але ми — як тоді, Сім’я, що тримається серцем в кожній біді. Він — ніжність і тепло, Я — вітер і крило, Він топить мій локомотив, щоб рух був знов, А я веду вперед нашу любов. Моя дівчинка — звучить крізь роки і час, Манжик і Саша — це світ лише для нас. Нехай попереду ще тисячі днів і доріг, Де поруч ти — мій вибір, мій спокій, мій оберіг.