Десь у степу на камені напис.

Десь у степу на камені напис. "Тут назавжди вклякли болотню орду, Нехай тобі земля буде чорним пламенем Наві! А історія твоя — вітром по Дикому Степу Приспів Розвійся, недолюдино, розкладись, недонаціє Виисочись, як шавка, що здохла на ланцюгу. Розтлиися – і вітер рознесе ім'я, твоє по степу, Кане – твоя мова, стане луною в історії! Куплет 1 Ти крала, вбивала, нищила волю, Ти вкрала ім’я, вкрала, землі, вкрала віки, Ти – пеклом посіяне, вітром розвіяне!, Ти – нечисть окаяна, світом відкинута! Ти – кровожерлива зграя, зброд нечістот, Ти пекло собі відкупила на всі вічні часи! Куплет 2 Не буде тобі ні могили, ні пам’яті, Ні нащадків, що скажуть, ім’я твоє. Лиш вовки завиють у степу безкраїм: Вона десь тут Остоги́бла... та вже вітер не зна. Як пісок по степу – її розвіявся слід. Приспів Розвіялась, недолюдино, розпалась , недонаціє, Височилась, як та що здохла на ланцюгу. Розтліла – вітер давно розвіяв ім'я, Канула – мова, стала луною в історії, Земля їй стала пусткою! А історія її— забута»