А у валі́зі

А у валі́зі Тисячі речей Схова́лись та замо́вкли В немім очікуванні часу. Їх поскладав не ти Не ти їх прихова́в Це не твої нота́тки. Це до́ля не відра́зу Назбира́ла у валізу Всі твої доста́тки. А ще яскра́вий пил, Чарі́вних ми́тєй ка́зки Дбайли́во зберігла́ Дода́вши впе́вненості, Мужності й тепла́ Тобі для перемо́ги, А не для пора́зки. Закрив на ключ Ти тисячі речей... І загубив його, Аби ці таємни́ці не розбіглись світом. Пода́лі від розгублених очей, Щоб не тягну́ло в спогади магні́том. Та раптом прийде час. І віднайдеться ключ. Відкриєш пам'яті свою валізу - Й враз згадаєш Хоч складну́, Але яскраву й доленосну кризу. Твій страх пішов, І розчинився смуток І сонце зазирнуло у вікно, Як ще один освя́чений здобуток. І спогади у ла́гідних очах Загра́ли враз нови́ми кольора́ми. І ти напи́шеш їх на змучених листах Душі своєї... ти́хими ноча́ми.