Е. Алла Ференц на день закоханих 2

Алла і Володимир — історія сердець, Ще з юності знайомі, немов один кінець. Ти поруч став, коли хитався мій світ, Терпеливий і добрий — мій тихий заповіт. Ти знав, як заспокоїти, як ніжно обійнять, Як словом теплим душу знову піднімать. І навіть в темні миті, коли не було сил, Ти вірою своєю мене вперед водив. Зая мій, безмежно люблю тебе, Ти моє світло у кожній добі. Ми разом пройшли крізь вітер і біль, Та зберегли нашу спільну ціль. Просто бути разом — цього досить нам, Щастя тихим кроком приходить до сердець і снам. Був складний період — ти знаєш, який, Та ми його прожили, тримаючись за мрій. Твоя підтримка стала для мене крилом, І навіть крізь тривоги ми залишились разом. Я вдячна за турботу, за кожен теплий день, За ніжність у погляді, за силу твоїх плечей. Ти чуйний і вірний — мій спокій і весна, З тобою кожна мить немов нова струна. Зая мій, безмежно люблю тебе, Ти моє світло у кожній добі. Ми разом пройшли крізь вітер і біль, Та зберегли нашу спільну ціль. Просто бути разом — цього досить нам, Щастя тихим кроком приходить до сердець і снам. І хай роки летять, мов теплий зорепад, Я обираю нас знов і знову, ти — мій лад. Без зайвих слів, без гучних обіцянь, Лише любов — як спокійний океан. Зая мій, безмежно люблю тебе, Ти моє світло у кожній добі. Ми разом пройшли крізь вітер і біль, Та зберегли нашу спільну ціль. Просто бути разом — цього досить нам, І наше щастя назавжди залишиться з нами.