Як умру, то поховайте

Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого На Вкраїні милій: Щоб лани широкополі І Дніпро, і кручі Було видно, − було чути Як реве ревучий! Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... отойді я І лани і гори — Все покину, і полину До самого Бога Молитися... а до того Я не знаю Бога. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом!