Л.olichka дня закоханих2

Все почалось із випадкових слів у Дайвинчику, Наче доля тихо написала нам свою музику. Ти став для мене рідненьким, моїм сонечком ясним, І кожна розмова з тобою стала світом новим. Ромасик, мій котик, ніжність у твоїх очах, З тобою спокій живе навіть у складних днях. Я ціную довіру, підтримку і теплоту, І як ти будуєш зі мною спільну мету. На день закоханих я тихо скажу без прикрас — Ти моє світло, що веде крізь відстань і час. Хай кілометри мовчать, але серце кричить, Що наше кохання вміє усе пережить. Ромасик мій, ти — моя ніжна весна, Я з тобою відчуваю: я не одна. Ми разом бачили країни, нові горизонти й мости, І кожна дорога навчила сильнішими бути. Навіть коли нас розділяють далекі світи, Я знаю — думками ти поруч і там, де я, ти. Я хочу, щоб скоро ми разом прокинулись знов, Без відстані й суму, лише про життя і любов. Наша мрія — машина, дорога і вітер у склі, І дім, де ми будемо щасливі удвох на землі. На день закоханих я тихо скажу без прикрас — Ти моє світло, що веде крізь відстань і час. Хай кілометри мовчать, але серце кричить, Що наше кохання вміє усе пережить. Ромасик мій, ти — моя ніжна весна, Я з тобою відчуваю: я не одна. Ми витримаєм усе, навіть довгі дороги, Бо любов — це не відстань, а спільні тривоги. І одного дня, обійнявши тебе на світанні, Я скажу: «Ми пройшли це — і стали сильніші коханням». Рідненький мій, ти завжди в моєму серці живеш, Навіть коли мовчиш — я відчуваю тебе теж. І нехай ця історія тільки початок шляху, Бо я з тобою хочу усе життя пройти.