N.Л.Хоменко2.

Дев’ять років разом — це не просто час, Це ти і я, це “ми” у кожен з нас. На роботі зустрілись — звичайний був день, Та доля вплела нас у власну пісень. Твої привітання — мов світло зрання, Ти вмієш зігріти без зайвих зізнань. Олежо, коханий, надійний, мій світ, Ти той, з ким спокійно дивитись у вік. З Днем закоханих, мій рідний, Ти — моє “завжди”, ти — мій дім. Моя опора у кожну хвилину, Мій захист, мій спокій, мій сенс і мій ритм. З Днем закоханих, любов моя, Без тебе не уявляю життя. Море і сонце, чудо-острів далекий, Та найкраще — де ти поруч, близький. Де б не були ми — у мріях, в дорозі, Нам добре разом і в радості, й в прозі. І наша Каролінка — донечка мила, Розумна, щира, наша гордість і сила. В її усмішці — наше “разом” живе, У ній наше завтра і світле “тепер”. З Днем закоханих, мій рідний, Ти — моє “завжди”, ти — мій дім. Моя опора у кожну хвилину, Мій захист, мій спокій, мій сенс і мій ритм. З Днем закоханих, любов моя, Без тебе не уявляю життя. Ми втрати пройшли і мовчання важке, Непорозуміння, де серце пече. Та ми вистояли, бо поруч були, Бо руки тримали — і далі ішли. Коли було темно — ти став моїм світлом, З тобою я знаю: любов — це навічно. Дякую, рідний, що завжди зі мною, За силу, турботу і “я за тобою”. З Днем закоханих, мій чоловік, З тобою — назавжди, на цілий вік