N.Юлия2.1

Сергію… мій зая. Колись в Італії, серед світла й музики, Доля тихо торкнулась нас двох І сказала: це назавжди. Ти прийшов у моє життя спокійно, Без гучних обіцянок — Просто став поруч. Другом. Опорою. Моєю людиною. У нас троє дітей — наше диво і сенс: Даня, Сергійко і наша лапочка Ліаночка. У їхніх посмішках — ти, У їхніх обіймах — твоя любов, Навіть коли тебе немає поруч. Ти далеко, дорога знову між нами, Кілометри рахують дні без твоїх рук. Мені так бракує твоїх обіймів, Твого тепла, Твого «я поруч», сказаного без слів. Дякую тобі за кожен день, Коли ти стараєшся для нас. За твою працю, за відповідальність, За силу, що завжди з добром у серці. За сміх у нашому домі, Навіть коли ти далеко. Ти — найкращий чоловік, Ти — приклад справжньої сили, Ти — той, на кого можна спертись І не боятись впасти. Я люблю тебе більше, ніж дозволяють слова, Глибше, ніж можна пояснити. Кожен день із тобою — це щастя, Навіть на відстані. Ти мій спокій і мій вогонь, Моє серце і моя радість. Коли ти поруч — світ теплішає, А коли далеко — я все одно знаю: Ти зі мною. Я кохаю тебе всім своїм єством І завжди хочу бути біля тебе. З Днем закоханих, мій Сергію. Мій зая. Мій дім. Моя любов.