N.Smuk пп

Ми зустрілись випадково — в інстаграмі, Дві історії зійшлися в один шлях. Дві тисячі дев’ятнадцятий — між нами Стала доля, а не просто чат. Ти писав мені з такою теплотою, Наче знав: це вже назавжди, не на мить. Ти прийшов у моє життя любов’ю І навчив мене по-справжньому любить. Ти завжди поруч — навіть на відстані, Твоя увага — як міцний оберіг. Ти любиш мене, ти любиш нашу донечку Владу, І в цьому — весь твій світ і сенс доріг. Ти для нас — опора, сила і захист, Навіть коли між нами сотні доріг. Я відчуваю тебе серцем щоразу, Навіть коли ти далеко, коханий мій. Мій воїне, мій чоловік, мій герой, Моя надія, мій дім і мій спокій. Твої обійми, поцілунки і слова: «Киця моя» — і тане вся пітьма. Я кохаю тебе більше всього на світі, І за нас я молитимусь знов і знов. З Днем закоханих, мій найрідніший, Ти — моя любов. Я пам’ятаю вокзал у Тернополі, Той подих щастя, той тремтячий час. Твоя пропозиція — серед людей і доріг, Але то був наш всесвіт — тільки для нас. Ти тримав мою руку так впевнено й ніжно, І світ завмер на одну мить. Я сказала «так» — і в ту ж секунду Зрозуміла: з тобою хочу життя прожить. Дякую, що ти є в моєму житті, За любов, за турботу, за кожен день. Я чекаю, я вірю, я поруч з тобою, Мій коханий, мій захист, мій воїн. Я кохаю тебе більше всього на світі — І це назавжди.