K2.mmarina

Лютий — твій місяць, сину, пам’ятає світ, Як ти сміявся, як вмів тримати стрій. Добрий і світлий, з вогнем у серці, Ти ніколи не йшов, коли треба було стояти. Вітер — твій друг, швидкість — твій ритм, Дороги знають твоє ім’я. Ти обираєш правду навіть тоді, Коли легше було б відступать. Артем! Ми чекаємо — чуєш, син, повертайся! Ми чекаємо — і серце не зламаєш, Бо любов сильніша за темні часи. З Днем народження, сину, світла й сили, Мама і Софія — твій незламний тил. Артем! Ми чекаємо — і світ тримається, Поки ти в ньому є. Ти любиш просте: тишу, котів і небо, Там, де природа говорить без слів. Ти не герой із кіно — ти справжній, Той, хто прикриє і не відступив. Були дні, коли ми були разом — Сміх на кухні, нічні розмови, чай. Ці спогади — як броня під серцем, Вони тримають нас, сину, тримають. Артем! Ми чекаємо — чуєш, син, повертайся! Ти наш фронт і наш дім одночасно. Ми чекаємо — і серце не зламаєш, Бо любов сильніша за темні часи. З Днем народження, Артемка, наша гордість, Мама і Софія — твій незламний тил. Артем! Ми чекаємо — і світ тримається, Поки ти в ньому є. Я — мама, і я не вмію не вірити, Моя любов — твій щит і твій знак. Софія шепоче: «Братик повернеться», І страх відступає хоча б на крок. З Днем народження, сину, з новим світлим роком, Нехай він веде тебе додому. Ми дочекаємось. Ми поруч серцем. Бо ти наш син. Бо ти наш Артем. І ми чекаємо. Завжди.