Шлях(ST)(Cover)

Як би не було важко Я йду Легким кроком у сяйво світанку Що здавалось мені не важливим З собою беру Бо з часом я зрозумів що маю мету Тендітні долоні твої Наповняю теплом Твій страх своєї неволі Мій сум Тисячі марних слів Я кричу про наш біль Один одному в рани відкриті Сиплемо сіль Та не має нічо́го у світі Серед людського розмаї́тя Краще за роже́ві квіти Що радують твої повіки За посмішку твою за спів За нетерплячість, сум і гнів У сотнях, тисячах віршів Я все що бачу у тобі хотів Як би не було важко Я йду Легким кроком у сяйво світанку Що здавалось мені не важливим З собою беру Бо з часом я зрозумів що маю мету Попіл минулого ... слід Розумієш мене без погляду і слів Зима відчуває, всім тілом подих весни Та не ти... та не ти Від наванта́ження публічною інформацією Ряту́єм свідо́мість в художній інтерпрета́ції Час завмирає, застига́ють серця́ Та нашим випро́буванням один о́дного немає кінця Як би не склався мій день, у нього є смак Смак дощу на твоїх губах Сни, сни, сни! Ти не йди! А я Розумію що попри все ти Ти .. моя...