K2.Андрій
Pop,Romantic,Melancholic,Male Voice,Medium
00:00 / 00:00
Lyrics
Пам’ятаєш школу й той один день,
Коли ми втекли від усього світу?
Не на уроки — у наше «потім»,
У мрію, яку не вміщав зошит.
Ми написали план на майбутнє
І тихо сховали його від часу,
Та серце знало вже тоді:
Це не просто юність — це назавжди.
Моя киця, моя любов,
Десять років — мов одна мить.
Я тримаю тебе за руку
І знаю: так і має бути.
Через бурі, через тишу,
Через все, що нам дісталось,
Я кохаю тебе ще більше,
Бо ми разом — і ми справились.
Було непросто — я не сховаю,
Та ми не зламались, ми зросли.
Кожне випробування вчило
Берегти одне одного вдвічі.
Дванадцяте лютого — руки тремтіли,
Я так хвилювався, мов уперше.
Ти сказала «так» — і весь мій світ
Став тихим, теплим і безпечним.
Моя киця, моє життя,
Моя ніжність і мій спокій.
Дякую за віру в мене,
За любов без зайвих умов.
За турботу, за розуміння,
За підтримку в кожен день —
Я кохаю тебе безмежно,
І ще більше — з кожним «тепер».
Сімнадцяте липня — ми стали сім’єю,
Під музику нашої долі.
«Зацілую» — і світ завмер,
Бо щастя не потребує слів.
А потім у серце прийшло диво —
Наш син, наше золото, наш світ.
Матвій — це любов у чистому вигляді,
Наше продовження, наша мить.
Дякую тобі за це щастя,
За кожен подих, кожен крок.
Ти — найніжніша мама на світі,
Мій вибір, мій дім, мій Бог.
Моя киця, моя назавжди,
Я кохаю тебе і нашого сина.
Попереду — ще одна колиска,
Ще одна маленька людина.
Десять років — це тільки початок
Нашої довгої, світлої путь.
Я з тобою — і більше не треба,
Бо все моє щастя — це ти і наш дім.