N.Карина Х.

Сьогодні дім наповнений світлом і теплом, Бо свято в нашій родині — тато, це твій день. П’ятдесят п’ять — це сила, це мудрість і спокій, Це шлях, який ти пройшов для нас, не шкодуючи себе. Ти в міру строгий, але завжди справедливий, Турбота твоя — як щит для всієї сім’ї. Для мами Альони — опора надійна, Для доньок — приклад, як жити по совісті й честі. Тато Вадим, наш Вадя рідний, Ми пишаємось тобою щодня. Навіть коли ти далеко від дому — Ми знаємо: ти завжди з нами серцем. Ти наша сила, наш спокій і дім, Ми тебе любимо всією сім’єю, І дякуємо просто за те, Що ти в нас є. Каріна і Крістіна — твоя гордість і світло, Зять Дмитро поважає й рівняється на тебе. А онучка Софія з усмішкою каже: «Мій дідусь — Вадя», і світ стає добрішим для неї. Ти служиш людям багато років поспіль, У поліції тебе цінують і знають. Ти — душа компанії, справжній чоловік, А колись ще й м’яч ганяв — футбол був твоїм життям. Тато Вадим, наш Вадя рідний, Ми пишаємось тобою щодня. Навіть коли ти далеко від дому — Ми знаємо: ти завжди з нами серцем. Ти наша сила, наш спокій і дім, Ми тебе любимо всією сім’єю, І дякуємо просто за те, Що ти в нас є. З Луганської області шлях був непростий, Дніпро став домом у важкий для нас час. Ти їдеш на ротації в Харківську область, А ми рахуємо дні, коли ти повернешся до нас. Згадуємо Єгипет, сонце і море, Наші сімейні подорожі й сміх. А зараз найбільше щастя для кожного з нас — Коли ми разом за столом, без тривог і без сліз. Тато Вадим, наш Вадя рідний, Ми пишаємось тобою щодня. Навіть коли ти далеко від дому — Ми знаємо: ти завжди з нами серцем. Ти наша сила, наш спокій і дім, Ми тебе любимо всією сім’єю, І дякуємо просто за те, Що ти в нас є. Ми скоро в Одесу поїдемо жити, А ви з мамою поки що в Дніпрі. Та ми віримо: настане той день, Коли знову будемо всі разом, як раніше. Будь здоровий, тато, і вір у себе, Нехай життя береже тебе щодня. З днем народження, наш найдорожчий, Ти — серце і опора нашої сім’ї.