Л.kkkaterina На 2 роки стосунків2

Давінчі з’єднав дві дороги випадково, Два серця серед тисяч — і стало не дарма. Ти написав так щиро, без пафосу і слова зайвого, І я відчула: це моя доля сама. Ти кликав на каву — і трохи заблукав, Приїхав не туди, але точно — до мене. Ми сміялися довго, і світ вже знав, Що з цього моменту все буде інакше, напевне. Два роки — і ми сильніші за бурі, Двадцять восьмого лютого — наш день любові й тепла. Олександр і Катерина — не просто історія юна, А доля, що разом крізь біль проросла. Котик і кісічка — ніжність без краю, Навіть коли темніє навколо земля. Я тебе кохаю, я тебе обираю, І хочу з тобою пройти все життя. Нічний Харків і мотоцикл під нами, Вогні міста, мов зорі в очах. Ти тримав мене міцно руками, І страх перетворювався в сміх на вустах. Говерла — висота і родина поруч, Ми разом підкорювали небо й вершини. Ми можемо гратися, сваритись жартома, А потім я плачу — ти ніжно обіймеш хвилини. Донбас, служба, важкі дороги, Відпустка — і знову на лінію вогню. Лікування, палати, тривожні розмови, І світ розколовся в одну мить страшну. Ампутація, протези, довга реабілітація, Нові реалії — інший крок. Та ти залишився моїм захистом і надією, Твоє серце — мій справжній маяк і урок. Я мрію, щоб ти відчував себе повноцінним, Навіть якщо шлях тепер інший трохи. Бо сила твоя — не в тілі єдинім, А в мужності й вірі крізь темні епохи. Ми купили будинок — наш простір і стіни, Попереду ремонт і смішні суперечки. Купимо машину — будь-яку, тільки не БеМВе, І будемо щасливі у власній фортеці. Два роки — а ніби ціла вічність, І це лише початок нашої весни. Олександр і Катерина — це більше, ніж звичність, Це кохання у світі нової глибини. Ми збудуємо родину з повагою й світлом, Де ніжність сильніша за всі шторми. Я з тобою назавжди — у кожному ритмі, Бо ти моє серце, моя доля і мрії.