K2.oxana
Pop,Romantic,Melancholic,Female Voice,Medium
00:00 / 00:00
Lyrics
Я малюю світ на склі дощу,
Кольори своїх думок тримаю.
Кожен крок — як перший подих вгору,
У долонях — цілий всесвіт маю.
Я сміюся вітру навздогін,
Час тікає, серце не чекає.
І нехай я ще всього не знаю —
Я сьогодні крила одягаю.
Я лечу — вище хмар і страху,
Мій голос — це мій океан.
Світ почує мою відвагу,
Я запалю власний вулкан.
Навіть якщо темно навколо —
Я сама для себе світанок.
Я лечу і вже ніколи
Не сховаю свій вогонь у ранок.
Місто диха тисячами вогнів,
Кожен — наче спогад або знак.
Я збираю їх у серці тихо,
Щоб колись віддати просто так.
Хтось шепоче: «Зачекай ще трохи»,
Та я знаю — час не вміє спать.
Краще впасти сотню разів з болю,
Ніж жодного разу не злетать.
Я лечу — вище хмар і страху,
Мій голос — це мій океан.
Світ почує мою відвагу,
Я запалю власний вулкан.
Навіть якщо темно навколо —
Я сама для себе світанок.
Я лечу і вже ніколи
Не сховаю свій вогонь у ранок.
І нехай цей шлях — крізь дощ і туман,
Я не зраджу своїх мрій.
Бо мрія — це компас, не обман,
Він веде туди, де мій політ.
Я лечу — і світ відкривається,
Кожна нота — мій новий зліт.
Моя пісня не зупиняється,
Вона сильніша за цілий світ.
Я лечу — і навіть мовчання
Не загасить мій вогонь.
Це мій шлях. Це мій голос.
Це мій політ.