Е. Виктория Серветник коханому

Віталік, коханий, ти — світло моїх доріг, Добрий і щирий, найкращий серед усіх. Терплячий і ніжний, балуєш без причин, Ти — як повітря для серця, мій єдиний, один. Пам’ятаю зустрічі — трохи запізнювався знов, Я сміялась тихо, бо знала — це любов. Я тебе кохаю крізь відстані й час, Ми з сином і рідними чекаємо на тебе щодня. Ти — моя сила, мій спокій і світ, Наче маяк, що веде крізь туманний політ. Хай ця пісня зігріє тебе в дорозі, Бо моє серце завжди на твоєму порозі. Мріємо разом про тихий свій куточок, Де біля дому буде маленький прудочок. Де більше подорожей, щасливих доріг, І сміх наш лунатиме вище за сніг. Ти для мене — опора, мій спокійний дім, Навіть на відстані ми залишаємося одним. Я тебе кохаю крізь відстані й час, Ми з сином і рідними чекаємо на тебе щодня. Ти — моя сила, мій спокій і світ, Наче маяк, що веде крізь туманний політ. Хай ця пісня зігріє тебе в дорозі, Бо моє серце завжди на твоєму порозі. І хай нелегкі сьогодні дороги, Я вірю — зійдуться всі наші пороги. Ти повернешся — і стане тепліше, Бо разом із тобою дихається вільніше. Я тебе кохаю сильніше щодня, Ти — моя доля, мій спокій і весна. Нехай ця любов буде нашим крилом, І ми обіймемось знову під мирним небом.