Ріка спогадів - lyrics by Vitalii Dyd'o

Ріка спогадів - lyrics by Vitalii Dyd'o

Pop,Romantic,Nostalgic,Melodic,Danceable,Male Voice,Medium

00:00 / 00:00

Your friends are using AiMusic.la to generate music, listen to it! You can also generate your own music!

Lyrics

Куплет 1 Де́нне сві́тло тихо́ та́не, І розквіта́ють нічні́ лі́хтарі. Рі́ка мій погля́д ніжно́ ма́нить, А ти — мчиш за тумано́м у таксі́. Куплет 2 Нас світлофо́ри зупина́ли Під зоря́ним мі́стом уно́чі. Зна́йомі місця́ нас огорта́ли Тим споко́єм спорі́дненої ду́ші, А згодо́м ми й да́лі крокува́ли… Приспів Ріка́ тебе́ у спо́гади навми́сно тя́гне, І хви́лями мене́ невблага́нно ра́нить, Дарую́чи ілю́зію, що знов при́йдеш ти, Адже́ зна́є: від тебе́ пра́гну ма́рно утекти́. Ріка́ тебе́ у спо́гади навми́сно тя́гне, І хви́лями мене́ невблага́нно ра́нить, Дарую́чи ілю́зію, що знов при́йдеш ти, Адже́ зна́є: від тебе́ пра́гну ма́рно утекти́. Куплет 3 Журбо́ю вкрива́ються ду́мки, Тих ми́тей не поверну́ти собі́, Які́, здава́лося, нас крізь час ве́ли, І вре́шті зася́яли від ща́стя ключі́. Куплет 4 Ти ста́ла незві́даною мені́, По-і́ншому тепе́р ви́мірюєш свої́ дні, А я все ще тут, бі́ля тіє́ї ж рі́ки, Що так ча́сто поверта́є тебе́ чому́сь в мої́ ду́мки. Приспів Ріка́ тебе́ у спо́гади навми́сно тя́гне, І хви́лями мене́ невблага́нно ра́нить, Дарую́чи ілю́зію, що знов при́йдеш ти, Адже́ зна́є: від тебе́ пра́гну ма́рно утекти́. Ріка́ тебе́ у спо́гади навми́сно тя́гне, І хви́лями мене́ невблага́нно ра́нить, Дарую́чи ілю́зію, що знов при́йдеш ти, Адже́ зна́є: від тебе́ пра́гну ма́рно утекти́. Куплет 5 Рі́ка кра́плями малю́є твій о́браз, До ньо́го намага́юся дотя́гтись. Рукою торка́юся води́ бодай раз, І ти раптово зника́єш, тіка́ючи кудись. Ні́би… холодно́ шепо́чеш: «Без о́браз…» Куплет 6 Я вслуха́юся в зна́ну течі́ю, Наче чую́ но́тки осі́ннього до́щу. Ля́чно обрива́юся й у тій рі́ці то́ну, І так ми́ттю розсипа́ється сюже́т мого́ сну. Приспів Ріка́ тебе́ у спо́гади навми́сно тя́гне, І хви́лями мене́ невблага́нно ра́нить, Дарую́чи ілю́зію, що знов при́йдеш ти, Адже́ зна́є: від тебе́ пра́гну ма́рно утекти́. Ріка́ тебе́ у спо́гади навми́сно тя́гне, І хви́лями мене́ невблага́нно ра́нить, Дарую́чи ілю́зію, що знов при́йдеш ти, Адже́ зна́є: від тебе́ пра́гну ма́рно утекти́.