КІМНАТА БЕЗ СВІДКІВ” — сучасна версія

КІМНАТА БЕЗ СВІДКІВ” — сучасна версія Куплет 1 (реп) Я росла там, де тиша голосніша за лайк, Де любов була наказом, а не вибіром для лайк. Дитинство вважало не роки — тільки біль і страх, Скільки ще витримати, поки не зламає дах. Очі бачили більше, ніж можна сказати, В руках тільки тепло, щоб серце не зламати. Віддавала всім, що могла, навіть якщо сама, Навчилась шукати світло, коли темрява — моя. ⸻ Передприспів (реп) Щоночі місто гасне, я одна у просторі, Ховаю шрами й страх, тримаю власний контроль. ⸻ ПРИСПІВ (вокал) Я — шрами, що навчили мене дихати, Я — лід, під яким океан думок грає. Ніжність моя сильна, всім не під силу зрозуміти, Мій світ не влазить в чужі рамки, не змінити. І коли поруч нікого — Я світлю сама для себе. Бо якщо мене ніхто не обрав — Я обираю себе сама. ⸻ Куплет 2 (реп) Вірила довше, ніж треба було, Будувала майбутнє сама, руками, що тримало. Тримала падіння, бо знала — відповідальна я, Навчилась стояти, коли світ проти мене грає. Казали: “терпи”, вчилася мовчати, Але емоції — не слабкість, а право відчувати. Любов билась об стіни чужих очікувань, Я навчилась виживати, бо в мене є власна думка. ⸻ Передприспів (реп) Мій крок — як постріл у нічній тиші, Страх залишився позаду, залишив уроки для мене. ⸻ ПРИСПІВ (вокал) Я — шрами, що навчили мене дихати, Я — лід, під яким океан думок грає. Ніжність моя сильна, всім не під силу зрозуміти, Мій світ не влазить в чужі рамки, не змінити. І коли поруч нікого — Я світлю сама для себе. Бо якщо мене ніхто не обрав — Я обираю себе сама. ⸻ БРИДЖ (реп / думка) Я не жертва — я стратег у власній грі, Холод — броня, розум — моє “так” і моє “ні”. Двері відкриті, хто підійде — знайде світло моє, Хто ні — залишиться у темряві своєї зони. ⸻ ФІНАЛ (вокал) Голос мій — буря, тиша — навчання, Я більше не шукаю дому — я сама його створюю. Світло моє всередині — воно досить яскраве, І воно світить, навіть коли темрява нападає.