K1.Лілія

Дев’ятого листопада — випадкове «з днем народження», Повідомлення без планів, без жодних очікувань. Я ще не знала тоді, що в простому спілкуванні Почнеться історія, що змінить все моє життя. Ти з’явився тихо, без гучних обіцянок, Просто був уважним, справжнім, живим. І я зрозуміла серцем, без зайвих запитань — Ця зустріч не випадкова, вона про нас двох. Паша, ти мій дім і мій спокій, Тепло, в якому хочеться жити. Ти любиш не словами — ти любиш вчинками, І цим навчив мене знову вірити. Дім, спокій, тепло, сила, сім’я і любов — Усе це для мене ти, знов і знов. Ти не злякався мого світу, моєї дороги, Не злякався маленької руки поруч зі мною. Найбільша любов — бачити, як ти мовчки Будуєш добрі стосунки з Данелією щодня. Наші смішні дрібниці, спонтанні розмови, Моменти, які зрозумілі лише нам. Ти любиш тихо, без зайвих слів, Але так глибоко, що серце знає — це назавжди. Паша, ти мій дім і мій спокій, Тепло, в якому хочеться жити. Ти навчив мене довіряти знову, І любити глибше, ніж я могла колись. Дім, спокій, тепло, сила, сім’я і любов — Усе це для мене ти, знов і знов. У нас є мрія — маленька спільна дитинка, І мир на землі, де не болить. Ти навчив мене, як виглядає справжній батько, Навчив не боятися щастя і йти вперед. Ти моя опора без пафосу й шуму, Моя тиша, де добре мовчати. І навіть коли я нестерпна — Ти поруч. І це найбільше щастя. Дякую тобі, що ти є в моєму житті, І що я завжди буду поруч, без умов. Паша, ти мій дім, мій спокій і сила, Моя сім’я. Моя любов.