Е. Світлана Алберт чоловіку

У маленькому кафе, де шумів вечірній світ, Я стояла з підносом — ти зайшов у мою мить. Я була офіціантка, ти дивився не як всі, І сказав, що я — Аманда, ніби з серіалу у житті. Трішки хміль у твоїм голосі, та щирі очі без прикрас, Так почалась історія, що об’єднала нас. Яник, коханий, з днем народження тебе, Ти наша сила і спокій у щоденній боротьбі. Хай здоров’я буде поруч і удача не мина, Бо для мене ти — опора і найкраща половина. Хай любов веде крізь роки, крізь турботи і життя, Ми з тобою — справжня сім’я. Разом вже чотирнадцять років — стільки сонячних доріг, Троє синів ростуть поруч — це твій головний оберіг. Одеса, Чорноморськ — наші хвилі і пісок, Там сміялись до світанку, забуваючи про строк. Я вдячна за дітей і за затишок у домі, За тепло твоїх обіймів у знайомім кожнім слові. Яник, коханий, з днем народження тебе, Ти наш берег і надія у щасливій боротьбі. Хай терпіння стане більше, ніжності не згасне світ, І щоб гроші йшли до тебе, ніби вітер навздогін. Хай удача обіймає, хай здійсняється мета, Бо з тобою — повнота життя. Коли свято — ми сміємось, шарики летять угору, Я печу солодкий торт, наповняючи оселю добром. Ти для нас — надійний тато, чоловік і друг в одному, Завітаєш — і одразу стає світло в нашім домі. Сорок чотири — лише цифра, ти такий же молодий, Бо любов твоя зігріє навіть вечір дощовий. Яник, коханий, з днем народження знов, Нехай серце твоє береже віру й любов. Будь здоровим, сильним, ніжним — нам таким потрібен ти, Щоб сміялись наші діти і збувались всі мрії. І нехай веде дорога тільки світла й золота, Бо для нас ти — цілий світ і доброта.