Л.nastya.22 На день закоханих

На трибунах серед шуму й сміху Доля тихо звела нас удвох. Ти дивився з теплом і без поспіху, І почався наш спільний крок. Гумор твій — мов сонячний промінь, Щирість — як ранкова весна, Я для тебе — киця кохана, Ти для мене — зайчик, душа. СаШа, ти в моєму серці назавжди, Навіть коли між нами далечінь. Я сумую, люблю крізь всі дороги й дні, Ти — мій спокій і моя тінь. І хай війна нас розділила знов, Вона не стерла нашу любов. Народилась маленька Емочка — диво, Наше світло й тепло в руках. Твоє фото тримаю мов оберіг щасливий, Коли ніч опускає страх. Твоя служба — гордість і біль водночас, Я молюся за кожен твій день, Бо без тебе мовчить мій голос, І в душі не стихає пісень. СаШа, ти в моєму серці назавжди, Навіть коли між нами далечінь. Я сумую, люблю крізь всі дороги й дні, Ти — мій спокій і моя тінь. І хай війна нас розділила знов, Вона не стерла нашу любов. Я вірю — прийде тиша у наш дім, Де сміх Емочки лунає щодня, Де ми поруч — без страху й без зим, І життя починається знову з тепла. СаШа, ти в моєму серці назавжди, Навіть коли між нами далечінь. Я сумую, люблю крізь всі дороги й дні, Ти — мій спокій і моя тінь. Наша мрія — мир і прості миті, Де сім’я — найцінніше у світі. Зайчик мій, повертайся скоріше, Тут на тебе чекають любов і весна. Я — твоя киця, твоя тиша і ніжність, І разом ми — одна душа.