K2.Алла

П’яте вересня… День міста, теплий вечір, Вінниця дихала світлом і людьми. Ми загубили час у розмовах до ранку, Говорили ночами, гублячи сни. Ти не вчив кохати гучними словами — Ти доводив любов щоденними вчинками. Приїздив у дощ, у темряву, вночі, З квітами… просто щоб бути поруч зі мною. З Днем народження, Ярославе мій, Тридцять п’ять — це зрілий, світлий зліт. Ти — мій спокій, моя тиша і дім, Моя віра в завтра, мій оберіг. Я дякую долі за кожну мить, Бо з тобою так легко жити і любити. Ти впертий інколи — але серцем добрий, Чуйний, щирий, справжній до кінця. Дванадцяте січня… пізній вечір, Ти приїхав зненацька — і завмерло життя. Без зайвих слів, без гучних прикрас Ти просто сказав — і я сказала “так”. У тій миті було все: любов і світ, І шлях, який разом нам судилось пройти. З Днем народження, коханий мій, Ти — опора, тил і мій герой. Ти — найкращий чоловік і тато ніжний, Для Златочки — цілий всесвіт золотий. Після весілля — Карпати і гори, Перші дороги вже разом удвох. Ти збудував наш дім, посадив наш сад, Щоб у ньому завжди жив спокій і лад. Ти — батько з великим, теплим серцем, Наша донечка в твоїх очах — щастя без меж. І ми з любов’ю, з надією чекаємо сина — Наше продовження, наша родина. А п’ятниці — це сміх і проста радість, Сауна з тестем Юрою — вже традиція своя. У таких дрібницях — справжнє щастя, Уміння цінувати життя щодня. З Днем народження, Ярославе рідний, Будь здоровий, щасливий, успішний і сильний. Тебе люблять: Алла, Златочка твоя, Батьки — Рая і Саша, Тесть Юрій і теща Наталія. Ми тебе любимо — щиро, без меж, Ти — наш вибір, наша любов і наш всесвіт.