K1.Алла С

Колись друзі зібрали нас в один день, Наче доля тихо сказала: «Саме час». Погляди зустрілись — і без зайвих слів Два серця зрозуміли: це вже назавжди. Ти в мені побачив вроду і розум, Я в тобі — надійність, щирість і тепло. Так легко стало поруч бути собою, Так спокійно, ніби додому прийшло. Альона і Сергій, тридцять п’ять років — разом, Через дні і ночі, крізь радощі й грози. Любов не згасла — вона стала глибшою, Ніжною, сильною, справжньою, нашою. Ти — мій МасЯ, моя тиша й опора, Я — твій дім, твоя віра й весна. І поки серця б’ються в одному ритмі, Ми разом — і це назавжди, це доля одна. У нас троє дітей — наш скарб, наша сила, Два сини і донечка — світло в очах. Один із синів завжди поруч із нами, В кожному спогаді, в наших серцях. Ми несемо його любов крізь роки, Він живе у словах, у тиші, в добрі. А ще — сміх онука, як сонячний ранок, Дарує надію й нові сни. Альона і Сергій, тридцять п’ять років — разом, Життя написало не просту, та справжню історію. Любов загартована часом і болем Стала ще чистішою, ще сильнішою знову. Ти — мій МасЯ, моя ніжність і сила, Я — твій спокій у кожному дні. Ми навчилися цінувати просте — Бути разом. Бути. Іти. Усі плани — тільки разом, рука в руці, У кожному завтра — ми, як одне. І поки любов живе між нами, Нехай так буде все життя — назавжди, назавжди.