Л.Мила Красникова своєму чоловікові2

Сергій мій — Піка, Борсучок, пірожечок коханий, Ти мов скеля мовчазна, але серцем — океани. Під суворим поглядом ніжність тихо живе, І коли ти смієшся — моє щастя росте. Познайомились в мережі — наче випадково, Та розмови довгі стали для нас основою. По вісім годин у слухавці — цілий наш світ, І романтичний вечір запалив у серці світ. Повертайся скоріше, мій мужній герой, Я як квітка без сонця — сумую з тобой. Там де ти — там і серце, і мрії мої, Я твій Грибочок назавжди, ти — крила мої. Навіть крізь відстань я поруч стою, Бо дихаю тобою і тебе так люблю. Ми разом уже одинадцять теплих років, Будинок і дачу лишили без кроків. Та врятували найдорожче — наших синів, Саша й Діма — наш світ серед буревіїв. Котики Миша й Зайчик чекають біля вікна, І я чекаю обіймів, що зцілять сповна. Мені бракує твого тепла і рук, Мій мохнатий хлопчику — ти мій спокій і звук. Повертайся скоріше, мій мужній герой, Я як квітка без сонця — сумую з тобой. Там де ти — там і серце, і мрії мої, Я твій Грибочок назавжди, ти — крила мої. Навіть крізь відстань я поруч стою, Бо дихаю тобою і тебе так люблю. Майже рік без зв’язку — тільки віра жила, Я молитвами кожен твій ранок вела. Ми втратили мам у один гіркий час, Та підтримка твоя врятувала нас. Два тижні щастя — мов ковток весни, Весілля і ми — єдині, як сни. І хоч війна забрала спокійний наш дім, Ти залишився світлом у серці моїм. Дякую за турботу крізь сотні доріг, За підтримку, що гріє сильніше за сніг. Ти мовчазний, але я відчуваю завжди — Як сильно кохаєш мене саме ти. Повертайся до мене, мій Борсучок рідний, Без тебе цей світ напівтихий і бідний. Ти моє повітря, мій сенс і життя, Моя сила і ніжність, моя висота. Я чекаю, кохаю, мов квітка весну, І душею завжди я до тебе іду.