Л.Анастасія Корзун від дружини чоловіку2

Даня, любимий, все почалось із слів, В мережі випадково — та ніби це був див. Ми навіть не бачили очей одне одного, А вже відчували щось дуже рідного. Ти писав мені ніжно, турботливо, тихо, І серце впускало нове своє світло, З тих повідомлень народилась любов — І стала для мене ти справжнім крилом. Ти — моя опора, мій коханий чоловік, З тобою спокій знаходжу повік. Я дякую щиро за кожен наш день, За сина, за обійми і щастя пісень. Коли тебе поруч немає — сумую без слів, Бо ти моє серце і мій теплий дім. Люблю, як гуляєм з дитиною разом, Ти щось розповідаєш — і світ стає казкою, Даруєш мені квіти без зайвих причин — І я закохуюсь знову щодня, знов і знов. Наше знайомство, весілля, наш син — Найцінніші моменти серед життєвих картин, Коли ти дивишся ніжно і тримаєш маля — Я знаю: найкраща у світі сім’я. Ти — моя опора, мій коханий чоловік, З тобою спокій знаходжу повік. Я дякую щиро за кожен наш день, За сина, за обійми і щастя пісень. Коли тебе поруч немає — сумую без слів, Бо ти моє серце і мій теплий дім. Ти особливий у всьому для мене, В турботі, у слові, в простому щоденному. Коли дивишся за нашим малям — Я бачу майбутнє у твоїх очах. Даня, любимий, ти змінив моє життя, З простого «привіт» почалась наша весна. Я люблю тебе сильно, і хай знає весь світ — Ти моя доля, мій світлий політ.