Л.Kissa нагадати

Я пам’ятаю погляд — теплий і живий, Ти називався «кот», а я була твоїм світом малим. Ми разом були дев’ять місяців — як сон наяву, Без гучних обіцянок, але з любов’ю просту. Ти завжди йшов назустріч, навіть коли я мовчала, Ніколи не ранив словом — і душа це запам’ятала. Я була складна, ревнива, часом надто різка, Та ти дивився так, ніби я одна така. Я досі люблю тебе тихо між рядків, Навіть коли ми вже без спільних слідів. Ти зараз не хочеш відносин — я почекаю, Бо серцем своїм я тебе обираю. І хай між нами пауза, наче весна в дорозі, Я вірю — ще будемо поруч колись на порозі. Ти добрий і щирий — це більше, ніж слова, У твоїх очах закоханість досі жива. Я змінилась трохи, навчилась мовчать, Та ревнощі тихі не хочуть зникать. Я згадую ночі, розмови прості, Як світ ставав легшим у твоїй висоті. Ти не ображав, ти беріг, як умів, І навіть у тиші мене розумів. Я знаю — ми різні, я знаю — складна, Іноді буря, іноді тиша сумна. Ти був моїм спокоєм серед війни думок, Мій внутрішній берег, мій теплий ковток. Я не прошу зараз нічого взамін, Просто залишуся поруч між тисяч причин. Якщо колись серце знову згадає мій слід — Я буду чекати, без образ і бід. Я досі люблю тебе тихо між рядків, Навіть коли ми вже без спільних слідів. Ти зараз не хочеш відносин — я почекаю, Бо серцем своїм я тебе обираю. І хай між нами пауза, наче весна в дорозі, Я вірю — ще будемо поруч колись на порозі. Може, це просто історія без кінця, Може, це шлях від серця і до серця. Та поки в мені твоє світло живе — Я шепочу тихо: «кот, я люблю тебе…»