N.Евгений Я2.

Двадцять п’яте лютого — я пам’ятаю все, Як завмер тоді мій подих, як тремтіло серце. Ти прийшов у цей світ тихо, синочку мій, І я став іншим — щасливим, справжнім, живим. Твої маленькі ручки, теплий подих щік, Я вперше зрозумів, що таке — любить без меж і літ. Це щастя не зважити, не вимірять роки, Ти — моє диво, мій сенс, мій початок весни. З Днем народження, Тимурчик, наш маленький герой, Ти — любов у чистім вигляді, ти — подарунок долі моєї. З Днем народження, синочку, наш світ з тобою ожив, Ти навчив нас бути кращими, ти наше серце і дім. Ти ростеш енергійний, з характером своїм, Не сидиш на місці — світ цікавий і великий він. У твоїх очах — майбутнє, сила і вогонь, Ти вже зараз змінюєш нас, навіть ще не йдучи в путь. З твоїм народженням життя стало яскравішим вмить, Більш відповідальним — але навчило по-справжньому жить. Ти наповнив наші дні емоціями до краю, Синочку, ти — любов, яку я щодня пізнаю. З Днем народження, Тимурчик, наш маленький герой, Ти — любов у чистім вигляді, ти — подарунок долі моєї. З Днем народження, синочку, наш світ з тобою ожив, Ти навчив нас бути кращими, ти наше серце і дім. Катю, кохана, дякую тобі За сина, за любов, за світло в кожному дні. За терпіння, ніжність, за тепло без умов, За те, що росте щасливим наш син у твоїх руках і словах. Ти — найкраща мама, я знаю це щодня, Наш дім живе любов’ю завдяки тобі і нам. Я безмежно ціную і кохаю вас двох, Ви — моє життя, моя сила, мій шлях і мій Бог. Моє головне бажання — щоб ви завжди були Щасливі, здорові, зігріті любов’ю в душі. Знайте: моя підтримка з вами у кожній миті, Я завжди поруч, рідні… я навчився по-справжньому жити.